Породження техно

Помста — страва, яку подають холодною. Здавалося б, ти все продумав: обрав місце, час, спосіб кари й змирився з тим, що за скоєне доведеться заплатити. Але хіба ж не життям?!

Загона­ного звіра не так вже й багато шляхів для втечі, тож вибору в нього не лишилося — він скористався нагодою, що підвернулася, аби вислизнути від переслідувачів. І знову не пощастило — він потрапив туди, де його вчинок давно, як уже не одне століття, забуто, а від ворога не лишилося навіть кісток. Але це не означає, що провини за ним більше нема. Є — та ще яка. З такими, як він, тут поводяться просто: зв’язують залізним дротом і заливають свинцем. У церковних підвалах зберігається чимало металевих злитків, що залишилися від таких невдах. Він і його товариші по нещастю — не просто злочинці; їх навіть не вважають людьми. Адже вони техноістоти — носії давніх секретів, породження проклятих підземель. За їхні голови оголошують нагороди, заради страти чи впіймання скликають загони й армії.

Але в покинутому підземному лабіринті є бункер, який не знайдеш на жодній мапі…