Літо чотирнадцятого року, напередодні Першої світової війни. Усі учасники майбутнього побоїща впевнені, що війна буде стрімкою й переможною — причому виключно на їхню користь, тож радісно риють яму, у якій спочинуть мільйони загиблих. Та при цьому самі того не усвідомлюючи, вони будують для себе ешафот. Попередження окремих розумних людей тонути в шизофренічному галасі політиканів і скаженому реві натовпів. Тепер лишилося зовсім небагато: прозвучать постріли в Сараєві — і в Європі закрутиться кривавий вальс. І саме в цей критичний момент у місцеву історію втручається сила, яка належить цьому світу лише умовно — ззовні. Свій меч у чашу терезів світової політики кидає самовладний Великий князь Артанський — любитель стрімких нищівних ударів і остаточних перемог. Він той, хто відповідає за свої вчинки лише перед Всевишнім. Минe трохи часу — і світ зрозуміє: нічого й ніколи вже не буде таким, як було раніше…