Бошелен і Корбал Брош

Цикл історій Стівена Еріксона, автора всесвіту «Малазанської імперії», який більше відомий за десяти томним епосом «Малазанська “Книга Павших”», про некромантів Бошелена й Корбала Броша, а також їхнього вірного слугу Емансіпора Різа.
Пародійно-юмористичні історії, дія яких відбувається у світі Малазанської імперії, Стівен Еріксон вигадував починаючи з 2002 року. На сьогодні (2021 рік) опубліковано шість історій, і сюжет автором іще не вичерпано. В одному з інтерв’ю письменник назвав їх даниною поваги «Розповідям про Фафхрда і Сірого Щуролова» Фріца Лейбера; втім, предметом фарсової гри є радше весь обсяг «трилерів» і «жахів» сучасної масової культури.
Жорстокі до вбивств чаклуни-некроманти Бошелен і Корбал Брош, можливо, запам’яталися читачеві за «Пам’яттю Льда». Їхня велетенська карета, яку вів похмурий слуга Емансіпора, проїхала рівнинами Генабакіса, залишаючи по собі вкрай недобрі чутки, а разом із героями роману застрягла в облложеному Капастані, де самовпевненим негідникам довелося мимоволі стати на добру справу — оборону міста від орди канібалів. Повісті представляють інші пригоди непосидючої трійки.
Якщо ви колись уже намагалися познайомитися з «Малазаном», але стиль видався вам важковаговим, а сюжет — заплутаним, то повісті про Бошелена і Броша — чудовий варіант для старту знайомства зі всесвітом. Наповнені соковитим чорним гумором і милою мерзотою історії в стилі Гая Річі потішать любителів фентезійного трэшу, а оповідання «Слідом тріснутого горщика» здатне задовольнити будь-яких поціновувачів високого стилю.

СЛІДОМ КРОВІ
Містечко Скорботний Молль здригається від низки жахливих убивств містян. Тіла знаходять випотрошеними й без деяких частин. Емансіпор Різ лишився без роботи. Та як тепер йому повертатися додому до дружини й дітей — можливо й зовсім не своїх? Як не відгукнутися на оголошення про пошук слуги, коли пропонують такі хороші гроші? Це історія знайомства Мансіпора Різа зі своїми господарями, яких так само можна зустріти в романі Стівена Еріксона «Пам’ять Льда».

МІСЦЯ, ДЕ НЕ ДО СМІХУ
Пригоди парочки некромантів і їхнього слуги тривають на кораблі «Сонячна локина». Що може статися, коли навколо лише солона вода, а під ногами міцні дошки палуби? Крім демонів, гігантських ящерів, гомункулів і лічів. Справді—що може статися в Місцях, де не до сміху?

НА ЗДОРОВ’Я МЕРТВЕЦЯ
Містечко Чудно. Населення — ортодоксальні фанатики, прихильники диктатури й гіпертрофованого прагнення до здорового способу життя та моралізаторства. Тут править король Макротус Надмірно Турботливий. Два роки тому на троні сидів його брат Некротус Нігілі. І у Некротуса є питання до родича. Хто допоможе скинутому королю добитися правди, якщо не відома пара некромантів і їхній слуга — чутки про яких рухаються швидше за їхні фізичні втілення.

ГАДДОВА КРЕПОСТЬ
Цього разу нелегка доля занесла двох некромантів і їхнього слугу до місця під назвою Спендругл Блеклоуст. Але Бошелен і Брош швидко знаходять серед місцевих колегу по похмурій справі, заодно — місцевого главу: Клыгрызуба. А от Емансіпору Різу пощастило менше. Він зустрічає два поважні, зубасті аргументи, які прагнуть познайомитися з ним ближче…

СЛІДОМ ТРІСНУТОГО ГОРЩИКА
У місті Фаррог найближчим часом відбудеться свято Квітів і Сонячних Днів, де буде конкурс поезії. На ньому вручають мантію і звання Найвеличнішого Творця Століття. Але щоб дістатися до Фаррога, треба перетнути Велику Сухість. Цим і займаються паломники. Серед них є поети, дивна пані в кареті, Здраворицар і навіть кілька Півунів. А ще дехто з паломників має велику мету — знайти й убити некромантів Бошелена та Корбала Броша.

ВИЗВЕРГИ КОШМАРІВ
У Фаррога новий король — Бошелен. Поруч із ним його друг і Великий єпископ — Брош. Як завжди поряд і Емансіпор Різ. Фаррог отримує звістку від посла Кошмарії: на них насуваються легіони ізвергов Кошмарії — нелюди-ящери.