1972. Батьківщина

Поки ти вигідний владі, вона триматиме тебе при собі всіма можливими способами. Після повернення на батьківщину Михайло Карпов живе на повну. Грошей кури не клюють, а скоро їх буде ще більше. Йому ось-ось дадуть знак лауреата Ленінської премії. Карпов доволі близько й навіть по-дружньому спілкується з вищим керівництвом СРСР. Але чи так усе безхмарно для письменника-фантаста, який потрапив із 2018 року у сімдесяті?

На жаль, ні. І сам Михайло це чудово розуміє. Йому дають жити й підтримують у будь-яких починаннях. Але все це лише тимчасово. З кожним роком цінність знань Карпова падатиме дедалі нижче й нижче. Колись настане переломний момент, і потреби в такій людині, як Михайло Карпов, просто не буде. Саме тоді гарне життя назавжди скінчиться. Питання лише в тому, коли прийде цей самий момент. І чи буде Карпов готовий до цього? Адже знати власну долю не дано навіть людині з майбутнього…