Коротке оповідання-набрис.
Він дивився на мене так, ніби я вже йому належала. Сміливо, з упевненістю східного падишаха, якому привезли чергову наложницю. І його завдання — лише ліниво тикнути пальцем, кличучи ту, що сподобалася більше за інших… Це тоді мене розлютило. Шість місяців тому. Захотілося показати цьому зарозумілому іноземцю, що тут не його східна батьківщина. А я — не німa жінка, до яких він звик там, у себе…
Показала.
Показала всім.
Особливо собі.