Зоопарк у моєму багажі

5 год. 1 хв.

Мова російська

Читець Тетяна Середіна

Після війни я одну за одною споряджав експедиції в різні куточки світу по диких тварин для зоологічних садів. Із багаторічного гіркого досвіду я знав, що найважча, найсумніша частина такої експедиції — її кінець, коли після кількох місяців невсипущої турботи й догляду за тваринами треба з ними розлучатися. Якщо ви замінюєте їм матір, батька, добуваєте їжу й оберігаєте від небезпеки, досить і пів року, щоб між вами виникла справжня дружба. Тварина не боїться вас і, що ще важливіше, поводиться при вас цілком природно. І ось, коли дружба лише-но починає приносити плоди, коли з'являється виняткова можливість вивчати звички й вдачу тварини, доводиться розставатися.

Я бачив лише один вихід — завести власний зоопарк. Тоді я зможу привозити тварин, заздалегідь знаючи, у яких клітках вони житимуть, який корм і який догляд отримуватимуть (на жаль, у деяких зоологічних садах у цьому не можна бути впевненим), і ніхто не заважатиме мені вивчати їх собі на втіху. Звісно, мій зоопарк доведеться відкрити для відвідувачів; він буде своєрідною самоокупною лабораторією, де можна тримати здобутих мною тварин і спостерігати за ними.

...Отже, це розповідь про те, як я створював зоопарк. Прочитавши книгу, ви зрозумієте, чому зоопарк досить довго залишався в моєму багажі.

1. Перевантажений ковчег (у виконанні Юрій Заборовський) 2. Гончі Бафута (у виконанні Юрій Заборовський) 3. Зоопарк у моєму багажі Сад богів (у виконанні Володимир Рибальченко)