«Тут птахи не співають, дерева не ростуть». Тут дозиметри зашкалюють і божеволіють, радіоактивні руїни мерехтять мертвотно-примарним світлом під мертвим небом, кожен вдих скорочує життя на день, а від променевої хвороби не рятують ні захисні костюми, ні бомбосховища, ні підземелля метро.
1000 РЕНТГЕНІВ НА ГОДИНУ — навіть через 30 років після атомної війни 2012 року й приходу Великої Тьми — Москва, порізана ядерними кратерами, зовсім непридатна для життя.
Але чим далі від столиці, тим нижчий рівень радіації, тим більше людей, що вижили, і голодних ротів. Отже, відчайдушним Слідопитам — розвідникам, видобувачам, мародерам — доведеться знову й знову ходити в смертельно небезпечні рейди на московське попелище, прямо в СЕРЦЕ ТЬМИ — у пошуках чого?
Підземних сховищ стратегічних запасів?
Зброєвих складів?
Підземних військових баз?
Чи чогось ще важливішого?