Богиня-пряха сплітає нитки доль у тугий вузол. Перша нитка — для лісової відьми, яка відкидає свою долю. У місті без чар так само небезпечно, як і у Великому лісі, але це єдине місце, де вона може сховатися від давніх богів. Друга нитка — для чародія, який намагається обдурити долю. Мілош одержимий бажанням помсти, але ненависть руйнує його самого. Третя нитка — для княжича, який боїться власної долі. Втративши кохану, В’ячко намагається знайти нову мету в житті, але, можливо, вона завжди була йому відома. Четверта нитка — для слуги, який підкоряється долі. І саме його — Єжи — обрали боги, щоб розкрити таємниці, що ховає Совина вежа. Колесо прялки робить оберт, богиня-пряха міцно тримає нитки. Будь-яку з них вона може легко обірвати.