На прощання мій колишній чоловік назвав мене товстою, нудною бабою, після чого поїхав у захід сонця, прихопивши майже всі заощадження та мою найкращу подругу. Почну нове життя з екстремального сплаву річкою. «Буде весело», — казала сестра, а я, дурепа, повірила їй і опинилася за бортом, у владі буйної стихії. Я потонула, отямилася в новому тілі й стала трофеєм для змія. Що може бути жахливіше? А я вам скажу! Ці змії взагалі не були найстрашнішою проблемою — навіть після смерті довелося братися за лопату!