— Будь нашою мамою, — на мене з надією дивляться дві пари блакитних очей. — Ч-що? — я в повному шоці. — Будь ласка, будь нашою мамою, — просить дівчинка приблизно п’яти років. — Нам дуже потрібна мама, — дивиться на мене з такою надією, аж серце перевертається. — Усі няньки злі, вони нас не люблять. А ти добра. Ти нас любитимеш. — А ще від тебе смачно пахне, — усміхається хлопчик. — Булочками. У той день, коли лікарі заборонили мені мати дітей, біля порога мого кафе з’явилися пустотливі близнюки. Забралися на кухню, вкрали пиріжні, а тепер не зізнаються, хто їхній батько і де він живе. Та ще й просять стати для них мамою.