Чого, вітричку, метушишся та по листю ютишся? Припини, вітричку вередливий, грайливий і пустотливий, та послухай Метелицю-Матусю, казкарку й сватку морозів. Я все розпишу і все погане скажу. Там, за горбочком і за заходом, є чарівний заклятий палац. Ледянoй, золотий, збудований силою людською. У палаці живе безсмертний цар. В нечисті він роки бере. Лісовий народ він винищує, своє панування продовжує. Я тобі дам такий урок — до нього не шастай, вітричку!