За столом із Чеховим. Що було на столі геніального письменника та героїв його книг. Російська кухня XIX століття

«Людина, яка не приділяє належної уваги харчуванню, не може називатися справжнім інтелігентом», — стверджував класик російської літератури А. П. Чехов. Він прославився не лише як блискучий оповідач, а й як тонкий знавець хорошої кухні. Особливе місце серед його гастрономічних уподобань займали карасі в сметані: «З риб безгласних найкраща — це смажений карась…» Гостинність Антона Павловича була майже безмежною: за його столом завжди збиралося багато людей, а частування було в надлишку. У своїх текстах він із помітною любов’ю перераховував страви: «…подавали соус із голубів, щось із потрухів, смаженого порося, качку, перепілок, цвітну капусту, вареники, сир із молоком, кисіль і, наостанок, млинчики з варенням». Деякі його описи настільки апетитні, що їх важко читати без відгуку: «Кулеб’яка має бути апетитна, безсоромна, у всій своїй наготі, щоб спокуса була. З’їси її — а з неї масло, як сльози, начинка жирна, соковита, з яйцями, з потрухами, з цибулею…» Не менше він цінував і млинці, про які говорив із жартівливою загадковістю: «Як печуть млинці? Невідомо… Про це дізнається лише далеке майбутнє…» Як зазначав В. Похльобкін, кулінарні деталі в Чехова ставали важливою частиною атмосфери його п’єс — і в нього це виходило майстерно. Ця книга подарує задоволення від читання й познайомить із чудовою добіркою рецептів тієї епохи.

У PDF-версії формату A4 збережено оригінальне видавниче компонування.