Гумористичні оповідання російських письменників

1 год. 25 хв.

Мова російська

Читець Валерій Гаркалін

Опис

Блискучий комедійний актор, народний артист Росії Валерій Гаркалін читає оповідання російських письменників-сатириків і фейлетоністів кінця XIX – початку XX століття.

Про авторів:
ПАВЛОВ Микола Данилович [1855/1856–1908] — драматург, белетрист.
ДОРОШЕВИЧ Влас Михайлович [1864–1920] — «король фейлетоністів», майстер газетної журналістики, один із найпопулярніших журналістів дореволюційної преси.
ВАСИЛЕВСЬКИЙ Ілля Маркович (псевдонім Не-Буква) [1883–1938] — російський журналіст, фейлетоніст, видавець, критик.
АВЕРЧЕНКО Аркадій Тимофійович [1881–1925] — письменник, якого по праву називають «королем російського гумору», автор оповідань і фейлетонів, редактор гумористичних журналів «Сатирикон» і «Новий Сатирикон».
БУХОВ Аркадій Сергійович [1889–1937] — письменник, фейлетоніст, автор гумористичних і сатиричних віршів, оповідань, памфлетів, фейлетонів, пародій, співробітник «Сатирикону», «Нового Сатирикону» та інших дореволюційних і радянських гумористичних журналів.

Содержание:

1. Микола Павлов
Він, вона і воно

2. Влас Дорошевич
Святочне оповідання

3. Ілля Василевський (Не-Буква)
У глушині

4. Аркадій Аверченко
Русалка

5. Аркадій Бухов
Історія першого щоденника

Об исполнителе:

Гаркалін Валерій Борисович — відомий актор театру і кіно, народний артист Росії (2008).

Народився 1954 року в Москві. У 1978 році закінчив Музичне училище ім. Гнесіних (факультет лялькового мистецтва). Шість років пропрацював у театрі на колесах «Люди і ляльки», з яким об’їздив усю країну. Потім працював у Театрі ляльок ім. С. В. Образцова.

У 1988 році закінчив естрадний факультет ГІТІСу і був прийнятий до трупи Московського Театру Сатири, де служив до 2001 року й зіграв безліч ролей, серед яких Петруччо в комедії Шекспіра «Приборкання норовливої», Хлестаков у «Ревізорі» Гоголя, Пічем у «Тригрошовій опері» Брехта і навіть Понтій Пілат та Майстер у виставі «Шизофренія, як і було сказано» за Михайлом Булгаковим.

Водночас Валерій Гаркалін грав на сцені театру-студії «Людина». У 1996–2000 роках спільно з Тетяною Васильєвою поставив близько десяти вистав на базі театру «Школа сучасної п’єси».

Перший успіх у кінематографі прийшов до Валерія Гаркаліна у 1989 році після виходу в прокат кримінальної драми С. Бодрова «Катала». Образ біолога Дежкіна в серіалі «Білі одежі» визнано однією з найкращих робіт артиста. Зоряною годиною для Гаркаліна стала комедія-фарс «Ширлі-мирлі» (1995), де він зіграв одразу чотири ролі (премія фестивалю «Кіношок» у номінації «Призи за найкращі ролі 1995 року»). Загалом актор знявся більш ніж у 60 фільмах і серіалах.

Валерій Гаркалін — професор РАТІ (ГІТІС), художній керівник майстерні естрадного факультету. Продовжує грати в різних незалежних театрах і приватних антрепризах, бере участь у читальницьких програмах.