"Яся сиділа на стільці" — психологічно тонка повість про дівчину, яка розкриває перед читачем тіло й душу. Яся все життя ненавиділа матір і докоряла батька в м’якості, хоча дуже його любила. І ось її батьки мертві, а вона винна в їхній смерті. Все, про що мріє Яся, — це не відчувати. Але в її житті з’являються двоє чоловіків, які пробуджують у ній суперечливі бажання. Один дасть їй спокій і байдужість, інший — емоції й неконтрольовану пристрасть.
Романтична лінія повісті — лише верхівка заплутаного клубка глибинних переживань героїні. Кожна глава то занурює читача в минуле, то вириває в теперішнє, доки, зрештою, обидва кінці нитки не сходяться у відповіді на головне питання: «Чи встане Яся зі стільця?»