Знову звична робота! Якби не певні правила й умовності, то майже все було б, як завжди. Ось клинок — перед ворогом. Чого ще треба? Удар магією, ухилитися, парирувати кігті зубами, або меч нечисті. Перемогти й зібрати трофеї. Все ж просто!
Легко? Це вже інше питання. Так само й те, що треба ще жити, турбуватися про друзів і розвивати клан. На жаль, не все тримається на золоті — воно полегшує життя, але не більше того. До того ж і минуле не так очевидне. Нехай я до нього не маю безпосереднього стосунку, але якусь межу доведеться перейти, щоб відродити «Ярого воїна».
Та все ж мені з кожним днем стає затишніше. Поступово відновлюю свої минулі навички, набуваю колишньої форми й обзаводжуся помічниками та друзями. бойовий настрій — і це радує, а нечисть… нечисть?! Вона різна, але знищена виглядає добре: прямо на серці приємно.
От тільки вона не збирається закінчуватися — і все лізе та лізе…