«Якщо йти — то до шостої ранку. О шостій приходить гестапо…»
Берлін, 1943 рік. Після арешту рідних Марго залишається зовсім одна. Щоб не загинути, вона розчиняється в місті: ночує в чужих людей, називає себе іншими іменами, наважується на операцію, змінює зовнішність і знову й знову перекрашує волосся.
Два роки Марго змушена жити, постійно вислизаючи від смерті.
«Береги себе» — материнська молитва, написана на клаптику паперу, і останні слова, які допомагають триматися. Це справжня історія, розказана заради одного: щоб пережитий кошмар більше ніколи не повторився.