Я влаштувалася в готель для собак і вже в перший день зіткнулася з Бубликом. Сто кілограмів шерсті й нахабства, з залізною впевненістю, що все навколо існує заради нього. Разом із Бубликом у моє життя увійшов і його господар — Андрій Воронцов. Спокійний, іронічний і лячно впевнений у собі чоловік, який одразу заявив, що я тут не витримаю більше ніж три дні.
Три дні минули. Потім ще тиждень. А Андрій чомусь почав заїжджати за своїм псом помітно частіше, ніж раніше. І тепер у мене дві проблеми: Бублик категорично не хоче їхати додому без мене. А я все сильніше не хочу, щоб його господар пішов.