Євген Євтушенко розповідає про історію створення Тринадцятої симфонії Дмитра Шостаковича, яка за правом належить до числа великих творів ХХ століття, а також про історію свого вірша «Бабин Яр», надрукованого в «Літературній газеті» 1961 року й одразу став подією.
Музика Шостаковича й вірші Євтушенка розповіли про трагедію, що сталася в 1941 році, і створили «перший звучний пам’ятник Бабиному Яру».
«Ця симфонія від легкого помаху диригентської палички легко перетворювала концертний зал то на Голгофу, то на тюремну камеру, де томиться Дрейфус, то на вулицю у Білостоку, над якою висить білий пух погрому, то на кімнатку Анни Франк, то на ярмарковий балаган із клоунськими сопілками, то в похмурі склепіння, під якими відбувається суд над Галілеєм, то в московський магазин, де тихо рухаються напівпримари жінок. Увесь концертний зал підвівся, коли на сцену між музикантами, що стукають смичками по пюпітрах, збоку, якось боком почав протискуватися чоловік, судомно стискаючи власні руки, з трохи комічним півнячим чубком, із косо сидячими окулярами — Шостакович».