Я втекла від вітчима, щоб вступити до магічної академії. І встигла по вуха встрягнути, грубо відповівши її ректорові. Я не знала, хто він! Хіба в академіях бувають такі розкішні чоловіки з зеленими очима? Я оступилася — він упіймав, хапнув мене за м’яке місце, і… тепер точно не дасть мені вступити. Іншого шляху в мене немає! Якщо вітчим залишиться моїм опікуном, то зможе зробити зі мною що завгодно: хоч продати, хоч видати заміж проти моєї волі. Але я не здамся. Навіть власному серцю, яке божеволіє, коли я ловлю погляд цих зелених очей.