— Я тебе викрадаю.
Деніс затиснув мене в машину й сам сів за кермо.
— Ти думаєш, що легко можеш викрасти дочку мера в день весілля?! — я запитала в розпачі, стискаючи атласну тканину сукні. — Я виходжу заміж, зрозумій це!
— Вже не виходиш, — відрізав він так, що сумнівів не лишилося: він мене не віддасть. Знищить, але не віддасть.
— Між нами з тобою давно все закінчилося, — я стиснула його лікоть.
Він примружився. Перехопивши мою руку, він сильно стиснув зап’ястя.
— Ти помиляєшся, — загрозливо процідив Денис, дивлячись мені в очі. — Між нами все лише починається, Аврора. Лише починається.