— Маша, ми ж близнючки! Ну допоможи мені! Я зустріла чоловіка. Льошу! Він зовсім інший—з ним я відчуваю, що живу. І ми хочемо зустріти Новий рік разом. Улетіти, вирватися!
Я дивилася на неї, не вірячи своїм вухам.
— Ти з глузду з’їхала!? У тебе є чоловік, дочка! І ти хочеш втекти з якимсь? Я не могла вимовити це вголос— чоловіком, коханцем?
Боже, про що взагалі Наташа думає? Вона здуріла?
— Він не якийсь! — спалахнула вона. — І це мій єдиний шанс вирватися з нудної туги хоч на якийсь час! Я заживо гнию в оцьому клятому шлюбі з Державіним!
— То розведись!
— Ну ні. Своє комфортне життя з Вадимом я втрачати не готова. Поки що— вона роздратовано смикнула плечима, — Державін у Пітері на важливій угоді. Він не з’явиться вдома ще два тижні, навіть Новий рік проведе там.
Я відмовилася, але припустилася помилки — залишилася переночувати в будинку сестри. А зранку знайшла її обручку, записку й розгублену донечку, яка назвала мене мамою.
А Державін повернувся раніше.
— Скучила за дружиною?