«Люйши Чуньцю» або «Весни й осені господина Люя» — китайська класика. Вона була написана в III столітті до нашої ери канцлером царства Цинь на ім’я Люй Бувей. Цю книгу без перебільшення можна назвати керівництвом для ідеального управління. У ній міститься вся мудрість Древнього Китаю доби найранніших правителів. Деякі джерела розповідають, що, коли книга була завершена, її виставили на загальний огляд і запропонували велику нагороду тому, хто зможе вправно доповнити її або знайти в ній щось зайве. Нагороду не заслужив ніхто.
У цьому трактаті на численних історичних прикладах розкриваються причини й наслідки, йдеться про міру добра і зла, про те, як важливо слідувати Пути-Дао, і про долю тих, хто не цінує доброчесність.
Ця книга поєднує знання про державне управління, мораль, закони природи й людські взаємини. У ній поєднані історичні хроніки, афоризми та мудрі настанови, що формують цілісне уявлення давніх китайців про гармонію в суспільстві та житті.
Ця книга звертається до фундаментальних основ людського життя, які залишаються незмінними від моменту появи людини. У ході історії змінювався лише зовнішній антураж. Тому викладена в книзі мудрість зберігає свою актуальність і досі.