Вийти заміж за дракона… і втекти!

Мені вкрай потрібно було потрапити на відьомські курси. І, як на зло, для вступу потрібен був чоловік-дракон — хай навіть несправжній. Хоча б на час.

Я провела бездоганну аферу: приспала крилатого красеня, оформила з ним шлюб у придорожній каплиці та одразу зникла, залишивши записку з чіткими вказівками: «Шлюб фіктивний, претензій не пред’являти, не шукати».

План був ідеальний. Майже.

Бо я забула одну дрібницю: дракони образ не спускають. А мій «сплячий красень» раптом прокинувся. Тепер він іде моїм слідом, і я не маю жодного уявлення, що на мене чекає — його гнів чи нова пропозиція руки й серця?

Як чесно, я дедалі більше думаю, що друге. І, здається, мене це зовсім не лякає.