Пак повертається додому з Єгипту. Чоловік не зустрів її навіть в аеропорту, і вдома його немає. Квартира повна речей мало знайомої дівчини. І нарешті в ванні плаває її труп. Жах…
Далі жах потихеньку розвіюється. Дія закономірно переноситься туди, де навчалася вбита дівчина, і де навчається Пак — до університету, в бібліотеку для студентів-гуманітаріїв. Багато цитат із Шекспіра й уривок кумедної рецензії на постановку «Гамлета» з’являються цілком доречно.
До своїх персонажів автор ставиться бережно, навіть убивць не зафарбовує суцільною чорністю.
Ще б імена та прізвища були б не такими складними, а місця називалися б простіше — ну зовсім була б краса. Але місце дії — Швеція, і з цим нічого не вдієш.