Я хочу знову бути поруч із тобою. Це мої справжні почуття, а тому… я не сумніватимуся. Клюель — чий розум поглинули темний, нескінченно самотній світ, — заявила: «Я вірю в Нейта». Однак істинний дух пісень Пустоти — Армаріріс, яка заволоділа нею, вперто повторювала: «Він тобі не підходить. До того ж… Чому ти так віриш його “заповіту”?» Тим часом в академії Тремія викладачі вирішують переправити перебуваючу без тями Клюель на лікування до Келберкського дослідницького інституту. Тоді Нейт… «Ми просто хотіли бути разом». Коли прагнення двох людей зійдуться, світ озветься піснею двох кольорів. (c)