Час воронячих пісень

Мене звати Маленна Арденн, мені двадцять чотири, і я вдова. Мене також підозрюють у вбивстві чоловіка. За заповітом мені дісталася крамниця з усякими крамами в місті, у двох кімнатах над якою я тепер живу. До суду, доки триває слідство, наглядовий офіцер може прийти будь-коли, і я зобов’язана відчинити.

Тепер я ніхто. У мене майже немає прав. І найголовніше — я не з цього світу.