Образний і глибокий роман від дворазового фіналіста Букерівської премії. Бездоганно вибудуваний і майстерно написаний, він створює відчуття марева, зачаровуючи таємницею, прихованою в кожному реченні.
Поліцейський Том Кеттл пішов на пенсію й облаштувався в затишній квартирці з видом на Ірландське море. Прив’язуючись до спогадів, він живе усамітнено, місяцями не зустрічаючись ні з ким, окрім свого ексцентричного домовласника та тривожної молодої матері, яка оселилася по сусідству. Життя Тома давно залишилося позаду: і в сні, й наяву йому ввижаються примари минулого, а дні він проводить у роздумах про свою родину — кохану дружину Джун, доньку Вінні та сина Джо. Одного разу на порозі з’являється пара колишніх колег із питаннями про справу, яка так і не була розкрита і колись зруйнувала все, що було йому дороге. Так у теперішнє Тома вторгаються темні тіні минулого, яке він хотів би забути.
Себастьян Баррі — один із провідних сучасних ірландських письменників, дворазовий фіналіст і п’ятиразовий номінант Букерівської премії.
В аудіоверсії проникливий шарм твору додає оксамитовий тембр Олексія Багдасарова.
Відгуки преси:
««Час старого бога» — пронзливо сумна, поетична й мудра історія про ненадійність нашої пам’яті, про роботу травми й те, як легко насправді суспільство готове миритися з насильством над дітьми, якщо насильство заховане під завісою пристойної пристойності», — Галина Юзефович
«Для Себастьяна Баррі, письменника майже джойсівського масштабу, цілком типово, що його трагична за своєю суттю історія повна моментів чистої радості, і інколи з-під трагедії визирає комедія. Чарівність Баррі така, що, прочитавши майже всю книгу, ви так і не зрозумієте, чи реальні деякі її персонажі, чи вони — привиди, породжені свідомістю. І це надає книзі неймовірної привабливості», — The New Yorker
«Це інколи сп’яняюче зображення хитких спогадів і демонстрація того, як складно буває розповісти власну історію, поки її фрагменти то й діло розчиняються у «часі старого бога». Це данина вічному коханню та його здатності освітлювати темряву», — The Guardian