Попав так попав! Як і кожен пристойний попаданeць, герой опиняється в тілі боярського сина — єдиного спадкоємця безлічі статків і великих земель… Здавалося б, усе чудово: найпочаток XIII століття, його власні навички залишилися, а знання з минулого життя нікуди не поділися. Живи та радій! Але завжди знайдеться ложка дьогтю… Не встиг він отямитися після переносу, як опинився у темниці через злісну наклепницьку брехню! Родини немає — убили, нема кому сказати слово на захист! Спадкове майно — виявилося, що його вже відібрали, отчинні землі кудись зникли. Добре хоч лишився невеликий будинок для проживання. І все! Крутись як можеш, виживай! А як тут вижити, якщо за спиною у тебе інтриги плете воєвода з посадником, та ще й відправляють на явну смерть? Так, часи на Русі завжди непрості — як їх не вибирай. Литовське військо безупинно наступає, грабує й спустошує землі Торопця, Новгорода та Смоленська. Ватикан готує черговий хрестовий похід на слов’ян, а узбережжя Естляндії планомірно захоплюють полчища данів. А Русь, як завжди, розривають князівські й боярські чвари!