Ворон

У чотирнадцять — ти вже не дитина. Ти розумієш більше, людей знаєш краще, природу відчуваєш тонше. Діма вирушив на довгу соболину полювання з однією думкою: із першим упійманим звіром він перетвориться й повернеться в місто справжнім чоловіком. Провідником у дорослий світ був дядько Микола Миколайович, який читав сліди на снігу краще, ніж Діма — власні книжки. Допоможуть юнакові й базіка Артьомич, і мисливець поневолі Вітька, і чуйна лайка Тамга — але справжнім одкровенням стане зустріч із невловимим вороном.

Багатоденна соболятка — це пригода, про яку не розкажеш однокласникам ні за день, ні за два. Найкращий момент — ось він: Діма наводиться на прудкого звірка, натискає на спусковий гачок, радісно кричить: «Headshot!» — усе ніби в комп’ютерній грі! Чи міг юнак уявити, що воля й мужність знадобляться йому зовсім не для цього, а ділитися з друзями доведеться зовсім іншими історіями?

Діма, як і багато підліткових героїв у книгах Євгена Рудашевського, висить між світом дитинства та всесвітом дорослих. У «Вороні», як і в інших його повістях «Здрастуй, брате мій Бзоу!» та «Куди уходит кумуткан», Євген Рудашевський створює своєрідний безмовний діалог між двома головними героями — людиною й твариною. У поведінці цих «співрозмовників», у їхніх долях є щось невловимо спільне. Може, це потреба пережити тяжкий момент заради подальшого життя, а може, самотність істоти, що відбилася від зграї, самотність створіння, яке вперше залишило затишне гніздо. Ілюстрації Петра Захарова підхоплюють настрій книги й загострюють внутрішній конфлікт, який переживає головний герой.

Письменник дбайливо зберігає байки й премудрості мисливців, їхню багату мову, наповнену значущими нюансами: куржуха на гілках зранку або ожеледь — питання принципове. Повість «Ворон» легко стає поруч із творами Джеймса Фенімора Купера та Віталія Біанкі, і водночас вона виразно, беззастережно сучасна. Діма — це плоть від плоті XXI століття. Природа для нього не майстерня і не храм: і він сам, і ворон, і безліч дерев у тайзі — усі вони мешканці спільного дому, єдиного й тому безцінного.