Я був руно-маґом і віддав своє життя, щоб зупинити вторгнення та вберегти імперію. Та смерть обернулася новим шансом — я отямився в тілі сироти, якого пригорнув сільський лікар.
Магії в мені майже не лишилося, а «спаситель» поводиться зі мною як із німою прислугою: за найменшу провину — биття, замість турботи — голод і приниження. Але це ненадовго: я все той самий руно-маґ Аскольд, і знання давнього роду Руно писців нікуди не зникли.