Якщо в західноєвропейських міфах і віруваннях вовкулак однозначно є негативним персонажем, якого небезпечно—його остерігалися, боялися і героїчно намагалися здолати, то в слов’ян вовкулаки були героями, шанованими людьми, захисниками від прийшлих ворогів, які завжди готові прийти на допомогу будь-якій людині, що опинилася в біді.
«Людина-вовк» мала особливі бойові, психічні, цілющі та магічні прийоми, а в бою могла битися із більш ніж сотнею ворогів і здобувати перемогу. У русів-слов’ян покровителем вовкулаків вважався Велес, а про ратні подвиги вовкулаків складалися легенди й билини. У цій книзі, через образ одного з таких персонажів, я хочу познайомити читача зі змістом історичних подій у Древній Русі на початку другого тисячоліття.