Вовче небо

Ленінград звільнили. Шурка й Бобка повернулися з евакуації, дядя Яша з німою дівчинкою Сарою — з фронту. І, наче, можна знову жити: ходити в школу, працювати, відбудовувати сім’ю й місто… але не виходить. Ніби щось важливе зламалося — і в місті, і в людях: дядя Яша раптом став, як інші дорослі, Сара назавжди замкнулася у своїй німоті, а бідному Бобці все час смішно — і з приводу, і без… Шурка розуміє, що треба будь-що повернути Тетяну, хай навіть із допомогою Короля іграшок, — але яку ціну він готовий за це заплатити?

«Вовче небо» — четверта з п’яти книг циклу «Ленінградські казки». Перша, «Діти ворона», була названа головною подією 2016 року в підлітковій літературі, увійшла до шорт-листа літературної премії «Ясна Поляна», потрапила до міжнародного списку «Білі ворони» серед найкращих 200 книг із 60 країн, а також виграла IN OTHER WORDS найбільшого британського фонду підтримки дитячої літератури BOOKTRUST. Друга книга циклу — «Украдене місто» — потрапила до лонг-листа премії ім. В. Крапівіна в 2017 році. А третя книга — «Жуки не плачуть» — в лонг-лист премії «НОС». Книгу «Вовче небо» читає акторка театру «Майстерня Петра Фоменка» Роза Шмуклер.