«Війна і мир» — найвідоміший роман Лева Миколайовича Толстого, і, як жодний інший твір письменника, він відображає глибину його світовідчуття та філософії.
Ця книга з розряду вічних, бо вона про все — про життя й смерть, про кохання й честь, про мужність і героїзм, про славу й подвиг, про війну й мир.
Перший том знайомить із вищим світом Росії ХІХ століття. Показано взаємини між батьками та дітьми в родині Ростових, сватання в Болконських, інтриги у Безухових, вечори в салоні фрейліни А.П. Шерер, бали в Москві та Петербурзі.
Другий том розповідає про війну 1812 року, що спалахує; дуель П’єра Безухова з безшабашним Долоховим, масонські зібрання та перший бал Наташі Ростової — переплетені сюжетні лінії зберігають інтригу оповіді від першої до останньої сторінки.
У третьому томі в найдрібніших деталях показано перехід французьких військ через Німан і здачу Смоленська, Бородінську битву та пожежу Москви. Лицемірному покаранню за використання французької мови протиставлено героїчний вчинок П’єра Безухова, який рятує з палаючого будинку дівчинку.
У заключному томі епопеї герої розкриваються з нового боку, а знайомі сюжетні лінії отримують несподіваний поворот. Моральні зміни в Наташі Ростовій після смерті князя Андрія, кохання Миколи Ростова і княжни Марії Болконської, знайомство П’єра Безухова з Платоном Каратаєвим у французькому полоні… Здавалося б, розрізнені події вибудовуються в нерозривний ланцюг, доповнюючи й прояснюючи філософську ідею геніального письменника.