Аркадій Гайдар почав писати повість “Військова таємниця” навесні 1932 року в Хабаровську, де він працював роз’їзним кореспондентом газети “Тихоокеанська зірка”. Спочатку письменник припускав назвати повість “Такий чоловік”.
Неважко побачити, що “таким чоловіком” Аркадій Гайдар вважав героя цієї повісті — “малюка Альку”. Він наділив його рисами, які згодом з’явилися й в одного з героїв повісті “Доля барабанщика”, Славки Грачковського, і в Тимура Гараєва з повісті “Тимур і його команда”.
То що ж це за “військова таємниця”, яка зовсім не таємниця? А це якраз ті риси характеру радянських людей — їхній колективізм, інтернаціоналізм, готовність до подвигу, які Аркадій Гайдар розгледів у радянських дітлахах, і які, подорослішавши, проявилися з такою яскравістю десять років потому на полях битв Великої Вітчизняної війни.