На березі давнього італійського озера Браччано, де пахне мулом і мокрим пір’ям, оселяється родина Коломбо. Молоденька жінка Антонія дбає про четверо дітей і про чоловіка-інваліда. Постійна боротьба з недосконалістю світу робить її гордою й безкомпромісною. Єдину доньку Гайю вона виховує строго, навчає сподіватися лише на себе.
Маленька руда дівчинка виявляється дуже здібною. Вона вчиться: бути сильною, не скаржитися, читати книжки, пірнати в озеро навіть тоді, коли течія затягує на дно, ховати від мами телефон у коробці з-під взуття, а своє відчайдушне там, де його ніхто і ніколи не зможе знайти.
«Вода в озері ніколи не буває солодкою» — складна сімейна драма, у якій, як і в житті, все ж є місце для проблисків щастя.