Він обіцяв подарувати мені весільну сукню, але доля розпорядилася інакше: його занесло у далекому Хабаровську, а я лишилася в Москві.
Через пів року він перестав відповідати на мої листи й зник. Тоді мені здавалося, що моє серце розбите вщент.
Минуло десять років, і доля знову втрутилася — ми зіткнулися в маленькому кафе біля холодного моря.
Тепер він процвітаючий бізнесмен, а я — втікачка, яка ховається від впливового монстра, гордо називав себе Покровителем.
❃❃❃❃❃
Художник: Тетяна Георгієва