"Кохання між друзями дитинства схоже на виснаженого коня, нав’юченного старими спогадами…" — упевнений Віктор. Його давня подруга Тетяна, а тепер майже дружина, думає інакше: «Чим більше у чоловіка й дружини спільних спогадів, тим міцніші узи». Перемагає чоловіча позиція: вони розходяться. Дівчина не знає, що з нею згоден ще один закадровий друг — мовчки поступившись Тетяну своєму найкращому товаришеві.