Поняття не маю, що це. Бред пацієнта, що знаходиться в реанімації. Або ж мене справді занесло в якийсь дивний дев’ятнадцятий вік. Тут правлять меч і магія, а поряд із галантним вбранням цінують міцні обладунки. Тварини можуть з’явитися навіть у центрі столиці, тож кожен дворянин зобов’язаний зустріти небезпеку віч-на-віч. Мені пощастило потрапити в реципієнта, який має сильний дар. Але чи справді це було пощастило? Чи, можливо, цей дар цілком може стати й моїм прокляттям? Якою б не була відповідь, вибору немає — лишається прийняти те, що випало. Бо ж сумнівно, що пощастить воскреснути вдруге.