Повернути дракону крила. Книга 1

Лише справжня пара поверне драконові крила. Ось і мандрують у пошуках тієї єдиної між світами перевертні, позбавлені драконячого обличчя. Один із них обрав мене — і так я опинилася зовсім в іншому світі. Усе було б нічого, але в обмін на крила йому потрібні не лише кохання, а й моє життя… Слухай, драконо! На таке я не погоджуюся!

«— Ой, дівчатка, який там блондин стоїть біля барної стійки, — зітхнула Ліза.

— А хто казав, більше ніяких блондинів після того, як останній розбив тобі серце? — пирхнула Віра. — А ти чого така мовчазна сьогодні, Марина?

Я потягнулася до келиха й змочила горло.

— Знову все те саме.

— Тож знову не взяли рукопис? — сполохалася Віра. — Та що таке!

— Ага, — я залпом допила склянку, — знову прислали відмову. Кажуть, рукопис, мовляв, хороший, якісний, але для видавництва неформат.

— Та хай їм біс! Ще перевернеться й на нашій вулиці буде вантажівка з пряниками, — Ліза розлила вино по келихах. — Давайте сьогодні відірвемося на повну, га? Це все-таки п’ятниця, вдома нас ніхто не чекає.

— У загул підемо? — хихикнула Віра.

— Маринко, не кисни! Забудь про невдачі хоча б сьогодні. Відірвись, відпочинь, а завтра з новими силами — за друкарську машинку й строчити, строчити бестселери.

— Після капітального загулу я хіба що зможу сидіти, обіймаючи унітаз, а не працювати, — похмуро відгукнулася я.

— Ні вже! З таким настроєм нам веселого п’ятничного не бачити! Давай, до дна! І замовляємо ще одну пляшку, а потім у клуб. І щоб кожна пішла звідти з кимось.

— Чого?! — я захлинулася.

— Того! — відрізала Ліза. — Щоб ти прийшла в клуб веселою й пішла звідти з кимось під руку. Кажуть, секс ще краще прочищає мізки. Може, тобі якраз чогось такого й не вистачає? Для натхнення?

— Може, ти й права, — важко зітхнула я».