Вендарі. Книга перша

Перша книга вампірської трилогії. Вони жили тут від початку часів — дикі й кровожерні. Вони вбивали одне одного заради їжі. Але потім з’явилися люди. Люди стали їхньою їжею. Вони — боги людей. Та коли людей стало забагато, їм довелося ховатися й таїтися, шукати собі рабів, щоб люди й надалі добували їм їжу, а вони натомість дарували своїм рабам безсмертя. Але безсмертя стомлює й зводить із розуму. Безсмертя приносить самотність. Крім того, рано чи пізно слуги починають змінюватися, ставати схожими на господарів. Це дає їм нові здібності, але забирає рештки людяності. Їм лишається або вмирати, піднімаючись на дахи й зустрічаючи світанок, або збиратися в групи й живитися людьми так, як роблять їхні господарі. Є ще третій шлях — знайти собі заміну. Та дуже складно пояснити звичайній людині, що ти хочеш обміняти безсмертя й невразливість на кілька років життя — як проста людина.