Великий Гетсбі

Френсіс Скотт Фіцджеральд (1896–1940) — американський письменник, автор багатьох романів і оповідань про покоління «епохи джазу», яскравий представник так званого «втраченого покоління». «Великий Ґетсбі» — його найвідоміший роман, що став символом «віку джазу». Америка, початок 1920-х років ХХ століття, час «сухого закону» та гангстерських розбірок, яскравих вогнів і бурхливого життя. Тридцятирічний Нік Керравей приїздить до Нью-Йорка вчитися банківській справі, хоча в глибині душі плекає мрію про письменництво. І саме він розповідає читачеві про подію, в яку потрапляє.

Щоб уникнути міської спеки, Нік орендує занедбану дачку в приміській зоні Нью-Йорка Вест-Егг, на березі затоки, де стоять багаті будинки. Головним героєм оповіді стає його найближчий сусід — власник великого палацу, невідомий нікому загадковий та ексцентричний самотній молодик на ім’я Джей Ґетсбі — Великий Ґетсбі. Це людина, яка створила себе за рецептами американської моралі — моралі дуже багатої, але, попри все, дуже самотньої. Кохання Великого Ґетсбі до Дейзі стає для нього величезною трагедією…

Відомі твори Френсіса Скотта Фіцджеральда: «По цей бік раю», «Прекрасні й прокляті», «Великий Ґетсбі», «Ніч ніжна», «Останній магнат», «Загадкова історія Бенджаміна Баттона», «Мазня».