Відьмина Дорога

Їх називають раганами. Інші кличуть лаумовим нащаддям, а інколи й просто — відьмами. Лише вони можуть лікувати рани, завдані істотами з світу Наві. Але люди бояться відьом, а вогняні чаклуни полюють на них, як на диких звірів. У всьому винна таємниця, схована в минулому їхніх праматерів — лаум.

Ясмена не хотіла такої долі. Та все одно знову й знову вона вимушена звертатися до проклятого дару, а потім зриватися в втечу. Так тривало, доки випадок не привів її в Приріччя — маленьке село на межі між живим світом і Сірою Січчю, яке дівчина з дитинства бачить уві сні.

Тепер їй доведеться вибрати: тікати знову чи ступити назустріч кошмарам, аби знайти в них відповіді? І скільки часу в неї залишилося, якщо слідом за нею вже йде чаклун із зеленими очима?

5 причин прочитати «Відьомську дорогу» Аніти Феверс

• Це історія про пошук дому й свого місця у світі. А ще про те, що не завжди бажане є тим, що насправді потрібно.

• У світі «Доріг» немає однозначного зла. Усе вирішує вибір. І робити його доведеться кожному — і чудовиську, і людині.

• Атмосфера огортає, ловить у сіті, з якої не хочеться вибиратися. Вона відводить рукою подалі від міських стін — туди, де пахне лісом і річковою водою, трав’яним чаєм і свіжим хлібом, солодким медовим напоєм і гірким полином.

• Тут оживають страшні казки й напівзабуті давні створіння — ті самі, про яких колись розповідала бабуся під потріскування вогника в печі.

• Ненав’язлива любовна лінія змусить серце тріпотіти від хвилювань і захоче щастя всім її учасникам — навіть тоді, коли такий фінал здається неможливим.