Виконуючи мамину прохання віднести кошик із пиріжками бабусі, що живе в глухому лісі, я потрапила прямо в обійми директора відьомської академії. Та довго милуватися ним не довелося: на пізню вечерю потягнулася вся лісова нечисть, тож тепер ми сидимо в захисному колі й продумуємо власний план порятунку...
Та щоб вам вулик на голову впав! Хто ще звідти з темряви лізе? Майбутня відьма так не домовлялася!