«Варягъ-победитель» — це пісня. Пісня під скрегіт металу та гуркіт гармат. Пісня техніці, пісня тактиці. Пісня мужності, обов’язку й дисципліни. Великий коментар тут справді не потрібен — роман Дойникова «облизаний і вилизаний» у мережі буквально до самих кісток. Як казав Бісмарк, «залізом і кров’ю»? Отже, книга Дойникова — про залізо й кров. Саме так робиться перемога.
Група російських учених проводить експерименти з переміщення психоматриці людини в часі. Фінансування здійснює криміналізований бізнесмен, мета якого — отримати змогу «ретроспективної» гри на біржі. Проводиться апробація розробленого обладнання. У черговому експерименті донором виступає Володимир Карпишев — 30-річний любитель воєнної історії. Психоматриця Карпи́шева успішно вживлена у відому історичну постать — Всеволода Федоровича Руднєва, капітана крейсера «Варяг». А на дворі якраз напередодні російсько-японської війни — «Варяг» стоїть у невдалому Чемульпо… Чи зможуть Руднєв і Карпишев переграти таке невдале для Росії початок цієї війни?