«Я був у величезній залі зі склепінчастими стелями, яку, здається, лише жартома називали кабінетом. Я сидів у найзручнішому кріслі, що росло прямо з дерев’яної підлоги, ніби якесь дерево. У повітрі пахло цвітом бузку, а з вулиці вітер ніс щебет птахів…»