У сталевих грозах

«У сталевих грозах» — безумовно вважається найсильнішим текстом про Першу світову війну. Видані майже відразу після завершення Великої війни, спогади Е. Юнгера, що є опрацьованими фронтовими щоденниковими записами, витримали безліч перевидань і незмінно користувалися великою популярністю.

Першу світову війну ніхто з сучасників «Першої» не називав так, а називав словом, яке ніби підкреслювало не лише грандіозність, а й єдиність: Велику. Якби вона й залишилася єдиною, то, ймовірно, книга Юнгера «У сталевих грозах» так і залишилася б найсильнішим твором на воєнну тему…

Але за Першою світовою війною, що вразила уяву сучасників, настала Друга — яка затмила всі людські переживання й спричинила не лише культурний перелом у європейській цивілізації, а й злам національних менталітетів.

І саме цей акцент так добре відчувається в книзі Юнгера: війну описує не лише представник високої європейської культури (автор — відомий письменник і філософ), а й німець, і він відчуває війну так, як може відчувати її німецький менталітет. Інакше відчуває війну представник будь-якої іншої зі сторін — англієць, француз, росіянин. Але такі нюанси були можливі тільки до появи нацизму, який у вирі світової війни так сильно зітре відмінності, різнокольоровість національних культур Європи. І ці рани, ймовірно, вже ніколи не заживуть.

Та молодий офіцер Ернст Юнгер цього ще не знає. Він сміливий і вірний обов’язку. І вимагає того ж від своїх співвітчизників.

Автор мемуарів брав участь у бойових діях на Західному фронті з грудня 1914 року по листопад 1918 року; він був у кількох великих битвах — на Соммі, під Пашендейлом, під Камбре, у Весняному наступі, в Августівському наступі. Отримав 14 поранень. Нагороджений Залізним хрестом і Рицарським хрестом ордена дому Гогенцоллернів. За подвиг, здійснений наприкінці війни, у серпні 1918 року, коли лейтенант Юнгер, маючи наскрізне поранення грудей, врятував свою роту від оточення, був нагороджений найвищою військовою відзнакою Кайзерівської Німеччини — орденом «За заслуги».

Помер Ернст Юнгер у 1998 році, доживши до 102 років.