Після поневірянь морськими просторами й майже дійшовши до відчаю, герої роману потрапляють на острів Борнео (для когось більш звична його друга назва — Калімантан), із його дивовижною, приголомшливо різноманітною природою. І хоча це другий за величиною острів Землі, виникає підозра, що, створюючи його, Господь робив це явно “нюхнувши” якоїсь дечого. Як мовиться, результат — на обличчя: починаючи з несуразної головної гори острова — Кінабалу. Тут риби бігають по березі, ящірки літають, одні квіти пахнуть несвіжими трупами, а інші й зовсім полюють за живою плоттю…
І отже, долаючи безліч труднощів і знайомлячись із цим своєрідним світом (переважно гастрономічного спрямування), герої роману виявляють мужність і — як завжди у Майн Ріда! — досягають своєї мети.