Підніміть, будь ласка, руки ті, у кого є Кіт або Кішка. Ох, як нас багато! Я так і знала! А тепер підніміть руки ті, хто любить поговорити зі своїм пухнастим другом. О! Ще більше! Тобто це виходить, що кота нема, а поговорити з кимось хочеться. Знайома ситуація. А що ж, Кіт — ідеальний співрозмовник. Він не стане вас перебивати, не скаже, що ви не праві й що ви зіпсували йому найкращі роки життя. Він не буде просити відвезти його до мами чи на дачу, не навчить вас готувати, водити машину, заробляти гроші. Він не спитає, чому ви затрималися на роботі, і чий це повідомлення на телефоні. З котом можна поговорити, коли тобі самотньо, але лінь зустрічатися з друзями. Його можна обійняти й поплакати. Одним словом, Кіт — це чудовий друг, психотерапевт, співрозмовник, а інколи й собутильник. А моя книга гумористичних оповідань — для тих, у кого це пухнасте щастя вже є; для тих, хто дуже хоче його завести, але ще не наважився; і для тих, хто ніколи про це не думав, але раптом да задумається.