Протягом незліченних віків світом правив ад — як невідворотний закон смерті й убивства. Але що зробив чоловік, у якому укладено надію всього живого та свідчення іншого, вищого задуму? Замість боротьби з цією «владою смерті» він промовив їй своє «амінь». Так ад затвердився в світі за схваленням і згодою людини — єдиної істоти, покликаної йому протистояти; і тепер він озброєний усіма здобутками людської техніки. Народи заживо пожирають одне одного: народ, підготовлений до всезагального винищення, — ось ідеал, який час від часу святкує перемогу в історії. І щоразу його тріумф проголошують одним і тим самим гімном на честь переможця: «Хто подібний до звіра цього!»…