Учитель

Це книга про вчителя, який, відсидівши п’ять років, повертається з табору в 1955?р., їде країною, зустрічаючи колишніх учнів і багатьох-багатьох людей — як знайомих, так і тих, кого бачить уперше. Фріда Абрамівна Вигдорова (1915–1965) писала її із кінця 1963?р. до червня 1965?р. Повість була задумана задовго до цього, задум виношувався роками й з часом зазнавав суттєвих змін.

Авторка не встигла завершити книгу, деякі сюжетні лінії обірвані, є й розбіжності в хронології. Повість відредагована не була. Публікатори підготували текст до друку, але не вважали себе вправі щось додумувати, дописувати, міняти, редагувати. У цій книзі — навіть у її незавершеному варіанті — запечатлено дух часу тієї ранньої «відлиги», коли раптом заговорило все, і цією багатоголосістю наповнена повість. Розмови пасажирів на катері, водія машини, літніх людей у будинку для інвалідів, жінки, в якої забрали вісім років життя, молодість, житло, чиновників, лікаря швидкої допомоги, молодого функціонера, журналістів, незадоволених колгоспників, які, здається, зрозуміли, що можна говорити про наболіле — і жоден кореспондент їм не завада; і нескінченні попутники в поїздах, і московська застільна розмова про все — про літературу, науку, журналістику — з частівками та знаменитою табірною піснею — усе це разом, навіть у незавершеному вигляді, робить текст живим і цікавим для сьогоднішнього читача.

(Олена Вигдорова, Александра Раскіна)